статус беженца
|
Зарегистрируйтесь и вы сможете задавать вопросы, учавствовать в форуме, узнавать мнение клиентов.

статус беженца
статус беженца
rus | eng
свяжитесь с нами по вопросу статуса беженца Карта сайта
Офис в Лондоне: +44.20.8144.9997
Офис в Торонто: +1.647.558.7520
paterton.ca  paterton@outlook.com
 

Чехія чекає на молодих фахівців

Чехія чекає на молодих фахівців

Чотири роки тому Чеська Республіка розпочала пілотний проект «Відбір кваліфікованих іноземних працівників». Метою даного проекту є відбір молодих дипломованих фахівців і сприяння їхній інтеграції у чеське суспільство. 153 учасники та члени їх сімей завдяки цьому проекту вже отримали дозвіл на постійне проживання у Чеській Республіці протягом скороченого періоду у 2,5 роки.

03.07.2015

Чотири роки тому Чеська Республіка розпочала пілотний проект «Відбір кваліфікованих іноземних працівників». Метою даного проекту є відбір молодих дипломованих фахівців і сприяння їхній інтеграції у чеське суспільство. 153 учасники та члени їх сімей завдяки цьому проекту вже отримали дозвіл на постійне проживання у Чеській Республіці протягом скороченого періоду у 2,5 роки.

Серед майже 600 учасників - 29-річний дослідник Інституту фізики плазми Академії наук у Празі - Михайло, який родом з України:

- Обставини, що привели мене до Чехії, є досить звичайними в очах багатьох молодих українських хлопців. Я закінчив факультет фізики Ужгородського державного університету і після того отримав можливість працювати у Празі. Отже, я повинен був обирати: або залишитись вдома і продовжити навчання або працювати там, чи розпочати щось нове у Чехії.

Я прийняв рішення в основному з огляду на дві причини: перша була суто економічною. А друга – я хотів пізнати щось нове та побувати у Європі. Деякі з моїх друзів вже знаходились у Празі, на той час вони або навчались, або працювали, отже я навіть не боявся, що залишусь повністю самотнім.

Я прибув до Чехії у 2000 році та після чотирьох років тут здобув ступінь доктора на фізико-математичному факультеті Університету ім. Чарльза. Після того вирішив залишитись у цій країні та продовжити працювати в Інституті фізики атмосфери у Празі, хоча мої батьки, а також старший брат все ще живуть в Україні. Моя освіта, здобута в Чехії, відкриває набагато більше варіантів у пошуку роботи тут чи в інших країнах Європи. Чеська Республіка пропонує набагато більше можливостей у вивченні іноземних мов, відвідуванні країн Європи, налагодженні нових відносин із іншими науковцями. Загалом, іноземець з технічною освітою та знанням чеської мови з великою вірогідністю знайде добре оплачувану роботу, яка гарантує йому та його сім’ї відносно високий рівень життя у Чехії.

Щодо проблем, то найбільшою перешкодою була місцева мова, якої я не знав. Проте я був досить задоволений рештою – навчанням, гуртожитком. На сьогодні я вже розумію, а також досить добре розмовляю чеською. Однак, брак часу на навчання та обов’язкові адміністративні процедури, пов’язані з оформленням необхідних юридичних документів, становлять деяку проблему.

Те, що я знайшов тут, у Чехії, влаштовувало мене та влаштовує значною мірою дотепер. Порівняно із ситуацією в Україні чи Росії, Чеська держава належно підтримує своїх студентів. Не назву вам перелік негативних речей, не думаю, що можу бути об’єктивним.

Мій знайомий порадив взяти участь у проекті Міністерства праці та соціальної політики, він сам є його учасником. Я беру участь у проекті вже протягом двох років. Проектом передбачено отримання дозволу на постійне проживання для громадян третіх країн протягом 2,5 років. Оскільки я планую залишатись у Чеській Республіці на триваліший час – 5, 10 чи, можливо, більше років – хотів би отримати дозвіл на постійне проживання якомога швидше. Це полегшує життя – наприклад, зникає проблема зміни адреси чи роботи. Думаю, що з точки зору іноземця багато речей перемінюється – ти позбуваєшся короткотривалої перспективи і починаєш сприймати своє життя більш влаштованим, хочеться створити справжню домівку.

Марина Кравчук (32 роки) народилась в Україні, недалеко від кордону зі Словаччиною. Вперше вона приїхала до Чехії більше ніж 8 років тому. Спочатку Марина планувала лише коротку подорож, але залишилась назавжди. Зараз працює у маленькому містечку поряд з Прагою:

- Я приїхала зі своїм родичем, який тут працював, щоб просто подивитись. В мене була туристична віза. У той час багато людей з України приїжджали сюди, я також хотіла спробувати. Я була тоді досить молодою, не мала родини і вдома мене ніщо не тримало. Завдяки агенції, я швидко знайшла роботу в компанії у Добріс, де я жила наступні 5 років. Дозвіл на роботу зробили мої працедавці. Оскільки інші українці вже працювали у цій компанії, це не було великою проблемою для них.

Була швачкою у компанії, яка виробляла текстиль. З часом мене трохи підвищили, і я вже працювала тільки над модельними виробами, які потребували більшої старанності, також перевіряла якість матеріалів тощо. Почувала себе досить щасливою, у мене була хороша платня та приємний робочий колектив. Заробляла я набагато більше, ніж в Україні, - звичайно, якщо порівняти з тим, що я могла купити за цю платню. Шість років тому я отримувала 8 тис. чеських крон на місяць, працюючи 8 годин на день. А перерва на обід в мене була така ж сама, як і в моїх чеських колег.

Спочатку , звичайно, були проблеми з чеською. Хоча це і слов’янська мова, я розуміла тільки ази. Але ж я дивилась телебачення і це мені дуже допомогло. Весь час намагалась говорити. Зараз я вже склала державний іспит і отримала сертифікат, який доводить, що я вільно володію мовою.

Проживши в Чехії 5 років, вирішила повернутись додому в Україну. Чому? Я думала, що хочу провести тут своє життя, завести родину, виховати дітей. Скасувала свою візу та дозвіл на роботу. Влаштувалась бухгалтером поблизу Києва. Пропрацювавши там три місяці, вирішила повернутись до Чехії, хоча це і означало, що мені доведеться починати все спочатку - адже попередні 5 років чеським урядом не зарахувались, як необхідний час для отримання дозволу на постійне проживання. І мені дуже шкода, що так сталось. Друзі, які тут залишились, вже його отримали, адже для цього потрібне п’ятирічне (раніше - десятирічне) перебування на території Чеської Республіки.

На щастя, я підтримувала зв’язок із людьми у Чехії. Моя подруга допомогла мені влаштуватись на роботу в ту саму компанію, де я працювала раніше, і де мене добре знали. За моїм дорученням вона здобула всі необхідні документи для отримання візи. Якби не вона, можливо я й не виїхала б з України. Спочатку мені потрібно було отримати робочий контракт, з яким можна було звернутись до центру зайнятості. Там посаду спочатку запропонували чеським претендентам - ніхто не зацікавився, і мені видали дозвіл на роботу та надіслали його до посольства Чеської Республіки в Україні. Таким чином я отримала візу. Тут я мала звернутись до відділу поліції у справах іноземців та просити дозволу на тимчасове проживання.

Через два роки роботодавець вирішив перевезти виробництво у Болгарію. Виробництво закривалось поступово, тому я мала три місяці, щоб знайти нову роботу. Як іноземка, я мала знайти роботу одразу - на другий день після звільнення, в іншому випадку можна було втратити право працювати та дозвіл на тимчасове проживання. Через це я дуже переживала. Були інші звільнені працівники, тому до нас, як до групи, звернулись працедавці із сусіднього району. Таким чином я опинилась у Здіце, де працюю на збірці деталей в автомобілях.

На початку цього року мене включили до державного пілотного проекту «Відбір кваліфікованих працівників з-за кордону». Я почула про цей проект від моїх друзів із Казахстану. Зателефонувала до міністерства та запитала чи є зацікавленість в українських громадянах, хоча я знала, що на той час українці ще не були включені до проекту. Після цього я регулярно заходила до Інтернету, щоб перевірити, чи не включили до проекту українців, і коли це сталось, то одразу зареєструвалась. Заповнила анкету, а після цього поштою отримала лист з проханням надіслати оригінали усіх документів, щоб довести правдивість даних, що я включила у реєстраційну форму.

В мене є досвід втрати роботи, а проект надає мені захист на один місяць - доки я знайду нову, якщо звільнення сталось не з моєї вини. Звичайно, цього мало, але, все ж таки, захист. Зараз я вже не так боюсь, що фабрику можуть знову закрити. Думаю, що зараз не так важко знайти роботу, як колись, - існує багато агенцій з працевлаштування. Такий проект має сенс, тому що тут потрібні кваліфіковані люди. Адже чехи виїжджають з Чеської Республіки, щоб працювати в Європейському Союзі, тут це простіше, не потрібно багато паперової роботи, просто збираєшся та їдеш.

Інколи я відчуваю дистанцію, коли хтось мені каже, що я краду роботу у тутешніх людей. Але в мене також є дуже хороші друзі серед чехів.

Олена Стеценко (27 років) народилася у Києві, зараз працює керівним адміністратором міжнародної компанії з вантажоперевезень у Чеській Республіці, в якій мешкає з 1998 року. Вона вивчала економіку та менеджмент в Університеті економіки в Празі. Завершила курс дистанційного навчання з корпоративної економіки в економічному університеті в Києві. З 2006 року брала участь у державному пілотному проекті «Відбір кваліфікованих працівників з-за кордону».

- У мене була студентська віза, яку я повинна була щороку продовжувати. Це було досить неприємно - черги, їхнє ставлення ... Однак, у мене не виникало серйозних проблем завдяки тому, що я одержала урядову стипендію, тож період мого перебування продовжувався безперешкодно.

Ще під час навчання я вирішила, що працюватиму у сфері логістики, отож я звернулася до кількох компаній сподіваючись на те, що хтось зацікавиться моєю кандидатурою. Одна з компаній зробила мені пропозицію. Я шукала роботу ще під час навчання, тому що інакше б мусила залишити країну протягом місяця з дня його закінчення, і не мала б жодного шансу працевлаштуватись. Шукати роботу перебуваючи в Україні здавалось мені нереальним.

Звичайно, мої роботодавці повинні були пройти весь процес із службою з працевлаштування: офіційно звернутися туди, запропонувати наявну вакансію спочатку чеським кандидатам, і у разі, якщо ніхто з них не відповідав визначеним критеріям, зробити офіційну пропозицію мені. Після цього я мала змогу отримати дозвіл на працевлаштування, і завдяки цьому ще й на тимчасове проживання. Виконання всіх формальностей забрало майже три місяці, і кожного наступного року цей процес повторюватиметься знову, хоча і в більш спрощеній формі. Однак, завжди є ризик, що роботодавець відступиться в кінці, бо не захоче мати такі ускладнення. Якщо ж ви змінюєте роботодавця, то повинні повторно пройти всю процедуру, незважаючи на тривалість вашого перебування в країні.

Компанії побоюються наймати іноземців, тому дехто з них обирає іншу стратегію, ніж я. Я не мала достатнього досвіду, коли шукала роботу. Через це запропонувала моєму майбутньому роботодавцю самій з’ясувати, що необхідно для участі в проекті. Однак не мала уявлення з чого почати. Мені дуже пощастило, що мій роботодавець погодився оформити всі ці речі. Мої друзі вирішують таку проблему в інший спосіб: коли вони звертаються до роботодавця, то відразу ж кажуть, що самі займатимуться оформленням документів, а роботодавцю лише потрібно заповнити ті чи інші форми для них. Тобто вони звертаються до служби з працевлаштування самі, але від імені роботодавця. Щоб не бути тягарем, практично самі все оформлюють, бо цей процес і справді забирає багато часу. Якщо компанія має змогу найняти чеського працівника, то взагалі не бажає займатися подібними речами.

Коли я нарешті отримала довгостроковий дозвіл на проживання, то позбулася страху, що у випадку втрати роботи мені потрібно буде зібрати речі та негайно поїхати. Зараз я повинна звертатися до служб із працевлаштування лише раз на рік, щоб подовжити дозвіл на працю, а потім піти до відділу поліції у справах іноземців, де мені продовжують візу. Це і досі означає багато паперової роботи для мене та мого роботодавця, але це не так жахливо, як було першого разу.

Вже два роки я працюю у логістичній компанії, де відповідальна за вантажоперевезення товарів по всій Європі. Це маленький сімейний бізнес, але у них великі обороти. Про урядовий проект дізналася завдяки моїм друзям з Білорусі. Громадяни цієї країни були серед перших, хто міг зареєструватись для участі в проекті, для українців він розпочався у січні 2006 року. Я зареєструвалась саме через шанс отримати дозвіл на постійне проживання після 2,5 років замість п’яти. Я нарешті зможу мати певне відчуття безпеки в своєму житті. Не треба буде боятися депортації у разі, якщо я втрачу роботу, або станеться щось інше. Крім того, я б могла взяти кредит на квартиру та завести родину, що зараз є просто неможливим. Незважаючи на те, що я вже сплачую тут всі податки, без дозволу на постійне проживання я не можу отримати допомогу по догляду за дитиною, а дитячий садок коштуватиме втричі дорожче. Є й інші нюанси, які я вважаю доволі несправедливим. Дозвіл на постійне проживання надасть мені майже всі права чеської громадянки, за винятком виборчих. До того ж, мій роботодавець має багато проблем через те, що я іноземка.

Зараз очікування дозволу на постійне проживання було скорочено і, можливо, саме включення до проекту означає, що у мене справді є шанси отримати його. Ця програма також надає мені певний захист у випадку, якщо я втрачу роботу. Зараз матиму строк в один місяць для того, щоб знайти нове робоче місце. Звичайно, мені потрібно відвідати відділ поліції у справах іноземців.

Цей проект є дуже хорошим шансом для людей, які вже знаходяться тут. Я не можу уявити, щоб хтось з України мав реальний шанс знайти тут роботу, якщо немає досвіду проживання в Чеській Республіці. Одна з умов допуску до участі у програмі – наявність гарантованого робочого місця та легалізованого перебування. Ви навряд чи зможете гарантовано знайти собі роботу через Інтернет. Ви ж повинні бути фізично присутні тут та з’являтись на співбесіди. Це означає, що необхідно отримати візу, але ви її не отримаєте, якщо не матимете роботи. З туристичною візою не можна працевлаштуватись.

Мені здається, що, перш за все, проект повинен спрямовуватись на людей, які вже знаходяться тут. Українці, які проживають у Чехії, знають про нього але вони не звертаються, бо не відповідають необхідним критеріям. Вони гідні та працьовиті люди, але всім до них байдуже. Звичайно вони віддають половину своєї зарплати компаніям-посередникам, які їх наймають, та займаються іншими речами. Якби ці люди мали шанс на більш гідне життя та умови праці, вони б були вигіднішими для чехів. Адже ця країна потребує їхніх послуг. Вони самі запропонували себе, і прибули сюди незалежно від наявності чи відсутності якихось проектів. Ось чому я думаю, що це не дуже добре - приваблювати когось з-за кордону, коли тут, під носом, така ситуація.

Я була приємно вражена, що люди, з якими я мала справу, були дуже приємними. Беручи до уваги мій досвід спілкування з відділом поліції у справах іноземців, я не очікувала нічого подібного. Думаю, що загалом це дуже хороша ідея – намагатись привабити сюди досвідчених людей з-за кордону, які б хотіли залишитись в Чехії.

yandex_partner_id = 32388; yandex_site_bg_color = 'FFFFFF'; yandex_stat_id = 5; yandex_ad_format = 'direct'; yandex_font_size = 0.9; yandex_direct_type = 'flat'; yandex_direct_limit = 3; yandex_direct_title_font_size = 3; yandex_direct_links_underline = false; yandex_direct_title_color = '006633'; yandex_direct_url_color = '666666'; yandex_direct_text_color = '000000'; yandex_direct_hover_color = 'FF0000'; yandex_direct_favicon = false; yandex_no_sitelinks = true; document.write(''+'ipt>');

Возврат к списку



Paterton office in Toronto, Canada 11.02.2015| Paterton office in Toronto, Canada
Paterton Office in Toronto, Ontario, Canada

Клиент из Киева иммигрировавший в Германию 03.07.2014| Клиент из Киева иммигрировавший в Германию
Client from Kiev whom we helped with his immigration to Germany.

Блоги, отзывы, вопросы от клиентов

Все блоги
Можно найти в интернете, просто забейте в гугле и поищите.
Читать подробнее
Здраствуйте,скажите пожалуйста как нам можно срочно покидать страну с семьей в качестве беженца?
Читать подробнее
Здравствуйте. Нужна срочная консультация по беженства в Канаде. Тел 787-308-0870. Отец с дочкой находимся в Пуэрто Рико. Пришли на яхте из ЮАР, русские, шли в Канаду сломались. Уже 5 месяцев стоим, визысканность США нет есть разрешение на стоянку parol. Была передачу по Wada 4 местное ТВ. Ничего в США не просили и не подписывали сразу заявил идём в Канаду. Грозят депортировать если не выйдем ...
Читать подробнее
Добрый день. Есть желание найти работу во франции. Подскажите на каких сайтах можно разместить резюме? Какой уровень французского необходим для трудоустройства?
Читать подробнее